Олово приймаємо

Купуємо, приймаємо, вивеземо, демонтуємо лом і відходи чорних металів, феросплави, чорний металолом усіх класів і різновидів, машинні від 100 кг і вагонні норми: лам сталі, лам чавуну, лам жести, стружку сталеву, стружку чавуну, оцинковку, негабаритний лом. Купимо об'єкти під демонтаж, порізування: завод, цех, оселхоз/техніку, крани, котельні та інше. Лом і відходи кольорових металів, кольоровий лам: лам алюмінію (змішаний, електротехнічний, харчовий, профіль, моторна група), стружку алюмінієву, лам титану, стружку титану, лам міді, мідну стружку, лам латуні, латунну стружку, лам бронзи, бронзову стружку, лам неіржавкої сталі з вмістом нікелю від 4%, стружку неіржавкої сталі, лам радіаторів, лом олива, лам акумуляторів (АКБ), лам цинку, стружку кольорових металів Днепропетровск, зону, Україна. Купимо обладнання під оброблення та демонтаж. Засновникам нагороди. Еmeil: metaldnerr@i.ua, тел.0979163812трія. Історія Олово було відоме людині вже в IV тисячолітті до н. е. Цей метал був малодоступний і доріг, оскільки вироби з нього рідко трапляються серед грецьких і грецьких деревин. Про олово є згадки в Біблії, четвертою книгоюМоре. Олово є (порядком із міддю) одним із компонентів бронзи (див. Історія міді та бронзи), винайденої наприкінці або всередині III тисячоліття до н. е. Оскільки бронза була найміцнішою з відомих тоді металів і сплавів, олово було «стратегічним металом» упродовж усього «бронзового століття», понад 2000 років (дуже приблизно: 35-11 століття до н. е.). Крапля розплавленого олова [править] Походження назви Латинська назва stannum, пов'язана з санскритським словом, що означає «стійкий, міцний», спочатку була сплаву олива та срібла, а пізніше до іншого, що імітує його сплаву, що містить приблизно 67% олова; до IV століття цим словом стали називати власне олово. Слово олово — загальнослав'яне, що має відповідності в балтійських мовах (ср. лит. alavas, alvas — «олово», прусск. alwis — «свинець»). Воно є суфіксальним утворенням від кореня ol- (ср. деревненьке elo — «жовтий», лат. albus — «білий» та ін.), отже, метал названий за кольором[2]. [править] Насіння в природі Олово — рідкісний розсіяний елемент, за поширеністю в космічній корі олово займає 47-е місце. Кларковий вміст олова в космічній корі становить, за різними даними, від 2 × 10 до 8 × 10-3% за масою. Основний мінерал олова — каситеріт (олов'яний камінь) SnO2, що містить до 78,8% олова. Набагато рідше в природі трапляється станнін (олов'яний колчедан) — Cu2FeSnS4 (27,5% Sn). Природне олово складається з дев'яти стабільних нуклідів із масовими числами 112 (у суміші 0,96% за масою), 114 (0,66%), 115 (0,35%), 116 (14,30%), 117 (7,61%), 118 (24,03%), 119 (8,58%), 120 (32,85%), 122 (4,72%), і одного слабоактивного олів — 1224 олов (5,94%). 124Sn — бета-випромінювач, його період напіврозпаду дуже великий і становить T1/2 = 1016-1017 років [3]. [править] Місце розташування Світові родовища олова розташовані в Південно-Східній Азії, переважно в Китаї, Індонезії, Малайзії й Таїланді. Також є великі родовища в Південній Америці (Боливії, Перу, Бразилії) й Австралії. У Росії запаси олов'яних рунд розташовані в Чукотському автономному окрузі (ручник/послівець Валькумей, розроблення родовища закрите на початку 90-х років), у Приморському краї (Кавалерівський район), в Хабаровському краї (Сонячний район, Верхнебуреїнський район (Правоурмійське родовище)), у Якутії (местородження Депутатське) та інших районах.